Людство постійно перебуває у стані змін. Ми ввійшли в період, коли зміна ідей, зміна технологій, зміна знань відбувається швидше, ніж зміна поколінь. І це зумовлюють нові завдання у розвитку освіти. Перед освітою на шляху демократичних перетворень стоїть таке завдання – формування особистості, громадянина правового демократичного суспільства.

Школа – частина нашого життя, навчання в ній – кращі роки, які не слід забувати. Усі ми вийшли зі школи. Вона займає важливе місце в житті кожного.

Історія освіти села Головниця сягає у 1921 рік. До 1939 року тут була польська школа. Вона знаходилась у дядьківській хаті Степченка Амоса. Там було 4 класи, а навчання проводилось польською мовою. Вивчали такі предмети: арифметика, граматика, риторика, читання, історія та географія Польщі. Українська мова вивчалася – 4 години на тиждень, а також вивчали Закон Божий – 2 години ( викладав місцевий св’ященник).На перервах між уроками дітям заборонялося розмовляти українською мовою. Після закінчення цієї школи діти продовжували навчання у 5-6 класах у м. Корець. У період ІІ світової війни школи в селі не було.

Після визволення с. Головниця від німецько-фашистських загарбників у січні 1944 року була створена 4-річна початкова школа у хаті Дуди. Набір у перший клас був різновіковий. Вчителями цієї школи були: Вергуненко Н.Ф., Обізінська Н.І., Червінська Н.Є.( дочка св’ященника), Качуровська Г.Г.

У 1947 році, після організації колгоспу в селі, розпочалося будівництво школи, двері якої відкрилися для дітей у 1948 році. У 1951 році відбувся перший випуск нової семирічки. Згодом школа стала восьмирічною, навчання в ній проходило у дві зміни, директорами якої були: Кондратенко Данило Дмитрович (1947 – 1955 роки) – за фахом учитель математики; Гончарук Василь Омельянович (1955 – 1962 роки) – за фахом учитель математики; Гальчин Яків Карпович ( 1962 – 1978 роки) – за фахом учитель математики.

У кінці 80-х років за кошти колгоспу ім. Леніна, головою якого був Сухий Р.А., розпочалося будівництво приміщення теперішньої щколи.

1 вересня 1991 року розпочали навчання у стінах новобудови учні початкових класів, а 22 лютого 1992 року школа відкрила класи для всіх школярів. У вересні 1992 року Головницька ЗОШ І-ІІ ступенів була перейменована у ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Зі стін нової школи уже вийшло 15 випусків. Сьогодні у свій 16-й навчальний рік вона зібрала у своїх стінах 175 учнів, 22 вчителі і 11 працівників обслуговуючого персоналу. Наші педагоги – це творчі люди, які люблять свою професію і з повагою ставляться до кожної дитини. Педагогічний колектив працює над проблемною темою „ Формування національно-свідомої особистості спроможної реалізувати себе в сучасному конкурентному середовищі”. Реалізації та вирішенню проблемного питання підпорядкована навчальна, методична і виховна робота.

Головним завданням нашої школи є:

-створення умов для навчання сільської молоді, залучення її до пізнавальної та краєзнавчо-пошукової роботи;

-розвиток природних здібностей і творчого мислення школярів;

-формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності;

-виховання морально і фізично здорового покоління.

Гордістю нашої навчальні є педагогічні династії:

1. Нагорна Євгенія Іванівна – заступник директора, вчитель історії (пенсіонер), – Горбалюк Тетяна Сергіївна – учитель початкових класів, „Старший вчитель” – переможець районного етапу „ Вчитель року 2008”;

2. Логвинчук Євгенія Романівна – вчитель початкових класів (пенсіонер), – Логвинчук Володимир Анатолійович – вчитель музики (завідуючий будинку культури), - Логвинчук Юлія Володимирівна – педагог організатор, вчитель історії;

3. Павлюк Ганна Митрофанівна – вчитель біології та хімії (пенсіонер), – Павлюк Віктор Васильович – вчитель інформатики і ДПЮ;

4. Ільчук Тихон Данилович – вчитель географії, директор вечірньої школи (пенсіонер), – Ільчук Галина Федорівна – вчитель початкових класів.

Не лише вчителі школи, а й усі головничани сповнені почуття вдячності та гордості за те, що доля подарувала на їхньому шляху зустріч із такими людьми, як:

• Моцер Людмила Іванівна – директор школи (1978-2000 р.р.), вчитель математики, „Старший вчитель” ( пенсіонер), нагороджена медаллю „ За трудовую доблесть” від 27 червня 1978 року.
• Якубович Іван Васильович – вчитель фізики, дублер космонавта Леонова (пенсіонер).
• Кузьмич Людмила Іванівна – директор школи (з 2000 року), вчитель німецької мови, „Старший вчитель”, голова районної творчої групи вчителів німецької мови, автор програми з німецької мови для 5-го, 6-го і 7-го класів (друга іноземна мова), нагороджена грамотою Міністерства освіти і науки України у 2001 році.

У Головницькій школі створені всі умови для навчання й змістовного проведення дозвілля. До послуг учнів:

- хіміко-біологічний, фізичний, математичний, філологічний кабінети,

- комп’ютерний клас, три майстерні, пришкільні ділянки-0,52 га,

- актова зала, спортивний зал, спортивний майданчик,

- публічно-шкільна бібліотека (завідуюча Шевчук Ніна Олексіївна), книжковий фонд якої становить 18440 примірників, щорічно послугами якої користується 650 читачів.

Наш навчальний заклад – це:

- природничий профіль навчання;

- вивчення англійської та німецької мов;

- вивчення інформатики з 7-го класу;

- курс за вибором християнська етика у 5-му та 10-му класах;

- тренінгові заняття з „ Уповноважувальної освіти”.

    

    

Незважаючи на труднощі періоду становлення молодої держави, сучасного буття, вчителі ЗНЗ докладають немало зусиль для виховання підростаючого покоління. У червні 2003 року відбулася вагома подія в житті школи, коли громада села вирішила взяти участь у програмі інвестування і внесла свій грошовий внесок для ремонту опалювальної системи. За цією програмою у 2006 році в ЗНЗ було встановлено 37 металопластикових вікон і вхідні двері, а також побудовано газову котельню. Дякуючи цьому нині у Головницькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів тепло, затишно і комфортно.

Мороз В. М. – заступник директора по навчальній частині