Чудак Василь Борисович

Василь Борисович Чудак народився 15 січня  1939 р. в с. Головниця, Корецького району в працьовитій селянській сім’ї. Дитинство проходило на хуторі Лубенець  серед мальовничої природи. Батько, Борис Архипович з багатодітної сім’ї, загинув безвісті у 1944 році. Тому всі домашні господарські турботи  і виховання сина лягли на плечі матері. Розповіді бабусі, дідуся, старожилів надихнули на творчість Василя. Писати почав ще з шкільних років.

Здобув середню освіту, 17 років працював в меліорації екскаваторником. Потім в рідному колгоспі. Разом з дружиною виховували двох синів.

1987 рік. Тяжка хвороба. Лікувався в Києві, обласній лікарні м. Рівне. Став інвалідом ІІ групи загального захворювання. Стільки пережито, передумано. Невпевненість, іскорка віри і холодні нотки відчаю.

А те, що відбулося у душі, вихлюпнулось, вирвалось та висвітлилось у поезіях: печальних і світлих, чуттєвих і веселих. З Божою допомогою та завдячуючи поезії, вдалось залишитись активним у життєвому руслі. Твори Василя Борисовича – не просто римовані рядки, це – згусток почуттів, виражених словами поезії.

Денисюк Марія Степанівна

Народилася в працьовитій селянській родині  1 червня 1946 року в селі Головниця Корецького району що на Рівненщині. Була п’ятою дитиною в сім’ї. У її родині надзвичайно шанували книгу і віру в Бога. Навчилася читати і писати Марійка в п’ятирічному віці. Маленькою складала пісеньки, співала їх і розважала сільську публіку. Навчалася в Головницькій та середній школі №2 міста Корця. Закінчила Рівненський педагогічний інститут,  працювала вчителькою молодших класів. У 1977 році перейшла на роботу дільничим інспектором у справах неповнолітніх Корецького РВВС. З 1983 року очолила паспортно-візову службу Корецького РВВС. З 1999 року – в званні підполковника у відставці.

У 1991 році, коли виборювалась незалежність України, була депутатом Корецької районної Ради, піднімала руку за українську національну символіку, бо надзвичайно любить матір-Україну.

Марія Степанівна - знана поетеса не тільки в районі, але й далеко за його межами. Її поетичні доробки не залишають байдужими нікого. Енергія і життєвий неспокій не дозволяють їй бути осторонь подій, які відбуваються в Україні, області, районі.

У 2004 поці видавництвом „Наш край” надрукована перша збірка поезії „Слово радості й болю”, у 2008 році вийшла нова збірка „З Україною в серці”. Її поезія наближає нас, читачів, до істини буття, до пережитого авторкою.